Слово "забудовник" у свідомості пересічного українця та активіста-захисника історичної спадщини є синонімом здирника чи шахрая.

Чому дивуватися? У країні сотні недобудов з мізерними шансами на завершення.

Часом звинувачення у бік забудовників справедливі, часом — суперечливі. Мало хто розуміє, що ця ситуація є наслідком викривленої контрольно-дозвільної системи у сфері будівництва на законодавчому рівні.

Це дозволило непорядним забудовникам нехтувати безпекою людей, законністю і совістю. Це створює нечесну конкуренцію, псує імідж і репутацію усіх будівельників.

Найгучніший приклад після афери компанії "Еліта-центр" — об'єкти "Укогруп" забудовника Войцеховського, ім'я якого прогриміло на всю Україну. Він без дозвільних документів будував у Києві 40 житлових комплексів.

Ось іще цифра: тільки за перше півріччя 2016 року Держархбудінспекція зафіксувала 3,8 тис порушень містобудівного законодавства, і це тільки верхівка айсберга.

Варто відзначити, що чинна система контролю часто на боці порушника. Припис Держархбудінспекції про призупинення будівництва можна скасувати в суді далекого райцентру, а інспектора можна просто не пустити на об'єкт.

У результаті маємо тисячі ошуканих людей, регулярні протести та блокування будівельних майданчиків, корупційні схеми та проблеми із залученням інвестицій в країну, іміджеві та фінансові втрати будівельної галузі.

Поза тим, потенціал будівництва у розвитку економіки колосальний: одне робоче місце в галузі генерує п'ять робочих місць у суміжних сферах.

Гостро стоять і питання безпеки та дотримання будівельних норм. Наприклад, за проектом зводиться 16-поверховий дім з підземним паркінгом, а насправді — 30-поверховий житловий комплекс на дві черги впритул до дитячого майданчика без паркінгу. Отже, майбутні жителі ставитимуть автівки у сусідніх дворах і на проїжджій частині.

Як таке може бути? Дуже просто. Система отримання документів на будівництво в сфері держархбудконтролю ділиться на спрощену, декларативну, та систему отримання дозволу з попереднім проходженням проекту будівельної експертизи на відповідність усім нормам та правилам.

Перша система діє щодо об'єктів першої-третьої категорій складності, друга — четвертої та п'ятої категорій.

До речі, віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії за законом здійснюють замовники та проектанти. Тут і з'являється можливість для маніпуляцій, адже третю і четверту категорії відносять до одного класу наслідків, який штучно розділений. Таким чином, є цілком законний спосіб уникнути проходження експертизи та отримання дозволу.

Забудовник, аби спростити собі шлях до старту будівництва, не витрачатись на повноцінний проект та експертизу, часто легалізує початок будівництва спрощеним шляхом: отримує декларацію на будівництво третьої категорії складності. Далі проект коригується, про що органи архбудконтролю навіть не інформуються, і маємо те, що маємо.

Схема начебто законна, але де гарантії, що на об'єкті буде потрібна кількість свай і будуть використані конструкції відповідної міцності? Тобто безпека майбутніх мешканців абсолютно не гарантована.

Реформа дозвільної системи у будівництві назріла давно. У парламенті знаходиться законопроект 4733-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності".

Документ, розроблений депутатами за участю Держархбудінспекції, закладає іншу взаємодію громадянина, забудовника та держави. Головна зміна — усунення штучного поділу на категорії складності та використання лише системи класів наслідків: незначного, середнього, складного.

Це посилить і відповідальність органів держархбудконтролю. Видавши дозвіл, вони разом із забудовником відповідатимуть за законність будівництва, тоді як за декларативним принципом їх відповідальності за недостовірність містобудівних даних не могло бути в принципі.

Якщо парламент ухвалить законопроект у другому читанні, ми вже за рік отримаємо зовсім іншу ситуацію на ринку.

По-перше — контроль відповідальності забудовника перед інвесторами.

Не буде більше будівництва багатоповерхівок за деклараціями — тільки дозволи. А отже — контроль наявності та відповідності вимогам законодавства головних документів, які гарантують законність та безпеку: права на землю, містобудівних умов та обмежень, будівельної експертизи.

По-друге — відсікання аферистів. Застосування чітких класів наслідків (на відміну від чинних розмитих параметрів категорій складності) не дозволить будувати хмарочос за дозвільними документами на п'ятиповерхівку.

По-третє — врахування потреб маломобільних груп населення, якими зараз системно нехтують. Забудовники, які не облаштували пандуси та з'їзди, не зможуть здати будівлю в експлуатацію. При прийманні об'єкта в експлуатацію буде жорстка перевірка дотримання будівельних норм щодо доступності маломобільних груп.

Авторам законопроекту закидали, що документ підсилює контроль. Чи так це? Для нескладних об'єктів дозвільна система стане ще простішою. Понад 80% робіт починатимуться на основі простого документа — повідомлення.

Це означає, що спрощення відчують громадяни, малий та середній бізнес. За повідомленням будуватимуть не лише приватні будинки, а й невеликі об'єкти торгівлі, громадського харчування, інші технічно нескладні об'єкти.

Мабуть, найбільш очікуваний ошуканими громадянами захід — адекватне покарання злісних порушників. Законопроект суттєво підвищує штрафи за порушення правил будівництва на об'єктах середнього та значного класу наслідків.

Якщо зараз забудовнику простіше сплатити штраф, ніж дотримуватися нормативів, то після прийняття закону вигідно буде будувати законно і якісно. При цьому для невеликих будівель громадян високі штрафи застосовуватися не будуть.

Впевнений, що позитивний ефект від реформування дозвільної системи у будівництві відчують більшість українців, а такі ганебні явища як будівельні афери та незаконні будівництва залишаться в минулому.

 за матеріалами http://www.epravda.com.ua