Про специфіку роботи судового експерта-економіста, важливість судово-економічної експертизи у розслідуванні економічних злочинів та підготовку фахівців у цій сфері «Юридичній газеті» розповів судовий експерт-економіст Київської незалежної судово-експертної установи Руслан Барабаш.

- Пане Руслане, розкажіть, чому Ви обрали професію судового експерта-економіста? Як починався Ваш кар’єрний шлях?

- Починав я свій кар’єрний шлях у Київському НДІ судових експертиз з посади інженера-техніка, простіше кажучи, – секретаря. Потім мені стало цікаво, що ж це таке судовий експерт, і з часом я пройшов відповідне належне стажування у Київському НДІ судових експертиз. Так і розпочалася моя кар’єра судового експерта. Обіймаючи посаду судового експерта, я захоплювався цією роботою все більше й більше. Це пов’язано з головним чинником – різними категоріями справ у всіх економічних напрямках. Також варто відзначити, що в переважній більшості це були складні справи, а мені дуже подобається розв’язувати складні завдання. Мабуть, тут відіграли певну роль і мої особисті амбіції та постійне навчання. Зокрема, на сьогодні я закінчив три ВНЗ: Київський національний університет економіки ім. Вадима Гетьмана, Українську академію зовнішньої торгівлі (Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі), Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. І все це було паралельно – робота й навчання.

У Київському НДІ судових експертиз я пропрацював 13 років. Потім прийняв особисте рішення – звільнитися з цієї посади, аби стати приватним судовим експертом-економістом. Для подальшої самореалізації мені потрібно було більше можливостей. Таким чином, вже пішов другий рік, як я став приватним судовим експертом-економістом.

Я вважаю, що потрібно постійно розвиватися і ніколи не зупинятися на досягнутому. На мою думку, робота судового експерта частково включає роботу психолога, судді, слідчого, прокурора, адвоката, ревізора, бухгалтера, аудитора. Крім того, ключовим є те, що при проведенні експертизи експерт несе не лише кримінальну відповідальність, а й моральну. Повторюсь, не можна ніколи зупинятися на досягнутому, потрібно весь час рухатись і рухатись тільки вперед.

- Як Ви потрапили до Київської незалежної судово-експертної установи?

- Я просто зателефонував до Київської незалежної судово-експертної установи, після чого мені була призначена зустріч, і я успішно пройшов співбесіду. Так і розпочався мій трудовий шлях в якості судового експерта-економіста в Київській незалежній судово-експертній установі. Чому я сьогодні співпрацюю з Київською незалежною судово-експертною установою? Все дуже просто – в цій установі панує індивідуальний підхід, порядність у взаємовідносинах між експертом та керівництвом. Також, що важливо, в роботу судового експерта ніхто не втручається, тут існує взаємна повага та розуміння відповідальності кожного.

- Наскільки робота судового експерта-економіста у такій компанії відрізняється від іншої судово-експертної діяльності, адже робота судового експерта потребує відповідних знань у певних галузях?

- В кожному напрямку цього виду діяльності є своя специфіка: у судового експерта-економіста – вона одна, у судового експерта-будівельника – зовсім інша. Ця специфіка полягає у застосуванні методів, підходів, які між собою відрізняються. Зокрема, це також пов’язано з дослідженнями різних об’єктів. Наприклад, предметом судово-економічних експертиз є фактичні дані про допущені правопорушення економічного характеру: зловживання у веденні бухгалтерського обліку та контролю, в організації виробництва, розподілу продукції; порушення методики й нормативів при плануванні, фінансуванні та кредитуванні господарської діяльності; завдання підприємницькій діяльності матеріальної шкоди або перешкоджання своєчасному виявленню фактів, які спричиняють до неефективного, збиткового виробництва. Об'єктом дослідження судово-економічних експертиз є інформація, що міститься в певних процесуальних матеріалах, первинних зведеннях, звітних бухгалтерських документах, установчих, реєстраційних, договірних, фінансових, банківських, планово-економічних, статистичних, ревізійних, інвентаризаційних, митних, приватизаційних, податкових та ін.

Методами експертизи є нормативна, арифметична, реквізитна перевірки, порівняльний аналіз даних бухгалтерського обліку, моделювання та аналізу господарської діяльності. Метод моделювання на сьогодні є найбільш ефективним, оскільки при його застосуванні виявляються недоліки зі складання господарюючими суб'єктами бізнес-плану, проведення маркетингових операцій, використання методів активізації касового обігу, перепрофілювання виробництва відповідно до попиту тощо.

При цьому судовий експерт-економіст повинен мати кваліфікацію за наступними спеціальностями: 11.1. «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності»; 11.2. «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств»; 11.3. «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій».

- Хто на сьогодні може бути судовим експертом?

- Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. №4038-XI, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Не може залучатися до виконання обов'язків судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимість, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення чи дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта.

- Який алгоритм підготовки таких фахівців?

- Особа повинна пройти відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України – це що стосується безпосередньо підготовки. Якщо говорити стисло, то алгоритм набуття статусу судового експерту, зокрема, особою, яка не є працівником державної експертної установи, наступний:

1. Кандидат має відповідати вимогам Закону України «Про судову експертизу»;

2. Необхідно успішно пройти стажування, під час якого потрібно підготувати висновки (проекти) експертиз, за кожними з видів експертних спеціальностей, за якими особа має намір у майбутньому проводити судові експертизи (на ці експертизи (проекти) складаються рецензії, зокрема, науковим керівником стажування);

3. Після успішного проведення стажування, за його результатами направляється лист та рецензії на висновки (проекти) до Міністерства юстиції;

4. В Міністерстві юстиції України призначається дата проведення іспитів для осіб, які мають стати судовим експертом вперше, або для підтвердження атестації судового експерта (підтвердження атестації для судових експертів, які не є працівниками державних експертних установ, відбувається раз на три роки).

При цьому експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та на професійній основі здійснюють судово-експертну діяльність, забезпечують проведення експертиз і досліджень відповідно до вимог Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Мін’юсту від 12.12.2011 р. №3505/5, зареєстрованої в Мін’юсті 12.12.2011 р. за №1431/20169.

- Як саме відбувається атестація таких спеціалістів?

- Атестація судових експертів відбувається на засіданні експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України шляхом проведення іспиту. На іспит виносяться питання процесуального характеру та питання, які стосуються та пов’язані з експертною кваліфікацією особи. Зокрема, якщо готується судовий експерт-економіст, то питання виносяться в межах наступних спеціальностей: 11.1. «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності»; 11.2. «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств»; 11.3. «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій». Після проведення іспиту оголошуються результати.

- Як КНСЕУ підбирає фахівців на вакантні посади? Яким спеціалістам надається перевага?

- Насамперед, відбір здійснюється за людськими якостями, а саме: порядність, чесність, фаховість. Саме у такій послідовності, а тому головне – це людські якості. Що стосується фаховості, то у випадку, коли її не вистачає, маючи бажання, її можна набути.

- Які види експертиз проводить КНСЕУ?

- КНСЕУ проводить такі види експертиз: економічна, автотехнічна, психологічна, психіатрична, товарознавча, психофізіологічна, пожежно-технічна, автотоварознавча, будівельно-технічна, транспортно-трасологічна, почеркознавче дослідження; експертиза комп'ютерної техніки й софту; об'єктів інтелектуальної власності; інші види судових експертиз та експертних досліджень.

- Які з цих експертиз є найскладнішими та найдорожчими?

- Не можна однозначно сказати, що та чи інша експертиза є найскладнішою або найдорожчою, оскільки тут варто враховувати низку факторів. Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у таких межах:

  • 10 календарних днів – щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів та вирішуваних питань і простих за характером досліджень;
  • 30 календарних днів – щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або середньої складності за характером досліджень;
  • 60 календарних днів – щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень;
  • понад 60 календарних днів – щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів та вирішуваних питань (більше як 10-ти), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів);
  • понад 90 календарних днів – якщо експертиза є особливо складною чи багатооб’єктною, потребує вирішення більше як 10-ти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, якщо вона налічує понад 5 томів матеріалів справи або є комплексною, чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана у зазначені строки.

Більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, та закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

Наказом Мін’юсту «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2015 р.» від 02.03.2014 р. №299∕5, відповідно до п. 1-2 постанови КМУ від 01.07.1996 р. №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» (зі змінами) та з метою впорядкування вартості проведення експертиз у науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України, встановлено, що з урахуванням індексу споживчих цін за 2014 р. нормативна вартість однієї експертогодини у 2015 р. складає: експертиза проста – 61,5 грн; експертиза середньої складності – 76,8 грн; експертиза особливої складності – 92,4 грн. Відповідно, вартість проведення експертизи залежить від дуже багатьох чинників. Взагалі, вартість формується від кількості об’єктів дослідження, застосування кількості методів дослідження, типу складності експертизи та, відповідно, від того, яка вартість експертогодини при цьому буде застосовуватися. Тому найскладнішим та найдорожчим може бути будь-який з видів судової експертизи.

- Які види експертиз сьогодні мають найбільший попит серед українців?

- Багато видів експертиз мають попит серед українців. Важко сказати, який саме вид знаходиться на першому місці. За себе, як судового експерта-економіста, можу сказати, що зараз дуже багато призначається експертиз, пов’язаних з вирішенням питань за споживчими кредитами (валютними та в національній валюті). Зокрема, які брались споживачами протягом 2005-2009 рр.

- Наскільки досконале сьогодні законодавство у сфері проведення експертиз?

- Цікаве питання. Як усім відомо, нічого не буває досконалим, адже вдосконалення – це нескінченний процес. Так, Міністерство юстиції постійно вдосконалює законодавство, що регулює питання експертної діяльності. Зокрема, такими вдосконаленнями все більше піднімається статус судового експерта. На сьогодні у судового експерта повинні бути належні умови для праці (облаштування робочого місця, науково-методична література, вогнестійкий сейф, сигналізація), судовий експерт має використовувати у своїй експертній діяльності бланки, печатки за визначеними на законодавчому рівні типовими формами та зразками.

за матеріалами http://yur-gazeta.com/